-
1 чути
-
2 чути
1) слы́шать; слыха́ть; ( в односоставном предложении) слы́шно2) ( воспринимать другими органами чувств или чутьём) чу́вствовать, чу́ять; ( о запахе) слы́шать, обоня́ть; ( о животных) чу́ятьчу́ти чим — (о запахе, вкусе) отдаёт чем
-
3 чути
entendre -
4 чути
-
5 чути
გაგონება -
6 чути
пачуцьучуцьчуць -
7 чути
1. eşitmek (вухами)2. duymaq, sezmek (почувати) -
8 czuty
[чути]adj -
9 høre
чути, слухати -
10 słychać
чути; ◙ co słychać ?: що чувати? -
11 słyszeć
чути -
12 эшит-
чути Г, М; пор. ишит-, ишт-, шит-. -
13 душок
душок (р. -шка). [Національний душок]. С -ком что-н. - чути що-небудь (вин. п.). Дичь с -ком - (вже) дичину чути. Рыба с -ком - рибу чути. Сало с -ком - сало чути. [А оце сало добре? - ні, вже чути]. Вода с -ком - чути воду, вода чимсь відгонить. (О челов.) с душком - з мухами, з норовом, з примхами.* * *1) уменьш.-ласк. душо́к, -шку́2) перен. душо́к, при́смак, -уры́ба с душко́м — ри́бу чу́ти
-
14 hear
v (past і p.p. heard)1) чути, почути2) чути, мати слух3) слухати, вислуховувати4) слухати регулярно, бути регулярним слухачем (радіопередач, лекцій тощо)6) юр. розглядати (слухати) справу7) довідатися, дізнатися, почутиyou will hear about (of) this later — а) вам за це ще дістанеться; б) ви будете віддячені за це
* * *v( heard)1) чути, почути; чути, мати слух2) слухати; слухати регулярно, бути регулярним слухачем (радіопередач, лекцій); cл. питати, опитувати3) заслухати офіційно або привселюдно; вислухати ( свідка); юp. слухати, розбирати справу ( на судовому засіданні)4) довідатися; ( from) отримати звістку, повідомлення5) погодитися на, почути ( прохання) -
15 дух
1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.* * *1) дух, -упа́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися
2) миф. дух, -адо́брый \дух — до́брий дух
3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання[одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м
4) ( воздух) дух, -улесно́й \дух — лісови́й дух
5) ( запах) дух, -у; пах, -утяже́лый \дух — важки́й дух
-
16 предчувствовать
передчувати, прочувати, пре[и]чувати, (народн.) перечувати, чути, (сов.) передчути, прочути що. [Передчувала, про що буде йти мова (Виннич.). Мучилась бідна Параска, прочуваючи лиху годину (Єфр.). Прийшов і він, свого лиха не перечуваючи (Звин.)]. -вать беду - чути (передчувати, про[пере]чувати) біду (лиху годину), потугу чути. [Десь на свою головоньку потугоньку чую (Рудч.)]. Я ничего не -вал - я нічого не передчував, мені нічого не передчувалося. Предчувствованный - передчуваний, про[пере]чуваний. -ться - передчуватися, прочуватися, пре[и]чуватися, чутися.* * *передчува́ти; пречува́ти -
17 stage whisper
{'steidʒ,wispə}
1. театр. настрана
2. думи, предназначени да бъдат чути от други, но не от лицето, на което се говори* * *{'steij,wispъ} n 1. театр. настрана; 2. думи, предна* * *1. думи, предназначени да бъдат чути от други, но не от лицето, на което се говори 2. театр. настрана* * *stage whisper[´steidʒ¸wispə] n театр. висок шепот (който трябва да се чуе от публиката). -
18 nose
1. n1) ніс2) морда, рило, писок3) чуття, нюх4) запах, аромат; букет (вина)5) шпигун, донощик, провокатор6) пошуки, рознюхування8) носова частина; передній край, носок (крила)9) тех. робочий виступ; потовщення, палець11) мис◊ nose candy — амер., розм. кокаїн
◊ nose gear — ав. переднє колесо шасі
◊ parson's (pope's) nose — гузка
◊ to bite (to snap) smb.'s nose off — огризнутися, різко відповісти комусь
◊ to count noses — підраховувати голоси; переписувати населення
◊ to poke (to push, to thrust) one's nose into smth. — втручатися у чужі справи
◊ to look down one's nose (at) — дивитися на когось звисока, ставитися до когось (чогось) зневажливо
◊ to wipe smb.'s nose — утерти комусь носа; обманути когось; дати комусь в пику
◊ to pay through the nose — вимушено платити шалені гроші
◊ to make smb.'s nose swell — викликати у когось заздрість (ревнощі)
◊ to blow one's nose — сякатися
2. v1) нюхати, обнюхувати2) відчувати, чути3) вистежувати, вишукувати (for, after)4) тертися (тикатися) носом5) совати свій ніс (into)6) бути донощиком (провокатором)7) обережно просуватися уперед8) різати носом (хвилі)□ nose about (around) — винюхувати, рознюхувати, вивідувати
□ nose after — вистежувати
□ nose down — круто планерувати
□ nose for — вишукувати
□ nose in — встрявати в розмову
□ nose into — совати носа, втручатися в шось
□ nose out — пронюхати; лишити з носом
□ nose over — ав. капотувати
* * *I n1) ніс; людина2) морда, рило ( у тварин)3) чуття, нюх (нaпp., про собаку); нюх, чуття ( про людину)4) запах, аромат (трави, чаю); букет ( вина)5) cл. шпигун, донощик, провокатор6) пошуки, нишпорення7) носик, шийка ( у посудини)8) мop. ніс ( корабля)10) тex. робочий виступ ( кулачка); стовщення, палець11) головка ( детонатора)12) гeoгp. ніс, мисII [neuz] v1) нюхати, обнюхувати; чути, відчувати (нaпp., небезпеку)2) учути; пронюхати; рознюхувати (nose out, nose about, nose around, nose round)3) (for, after) вишукувати, нишпорити, вистежувати (кого-небудь, що-небудь)4) тертися носом; тикатися носом (нaпp., про собаку)6) cл. бути донощиком, провокатором7) мop. обережно просуватися вперед; різати носом ( хвилі); штовхати носом -
19 scent
1. n1) запах, аромат; пахощі2) специфічний запах3) духи, парфуми4) слідto be on (to follow) the scent — іти по сліду; бути на правильному шляху
to put smb. off the scent — збити когось зі сліду; пустити когось по хибному шляху
5) нюх, чуття6) відчуття, інтуїція2. v1) відчувати запах; нюхати2) чути, учути3) інстинктивно відчути; запідозрити4) надушити, напахати5) наповнювати ароматом, видихати аромат6) пахнути, пахтітиto scent of smth. — пахнути чимсь
7) рознюхувати, винюхувати; іти по слідуscent about — обнюхувати; принюхуватися
* * *I [sent] n1) запах, аромат, пахощі; специфічний ( часто неприємний) запах2) парфуми3) слід (перен.)4) душок; ознака5) нюх; чуття; інтуїціяII [sent] v1) відчувати запах; учувати ( scent out)to scent smth out — пронюхати, рознюхати що-небудь; заздалегідь дізнатися що-небудь
2) інстинктивно відчути; запідозрити3) надушити5) icт. пахнути6) нюхати -
20 sniff
1. n1) сопіння; шморгання носом2) чмихання; хникання; пирханняto say smth. with a sniff — сказати щось, зневажливо чмихнувши
3) вдихання, втягування носом2. v1) сопіти, сопти; шморгати носом2) чмихати; хникати; пирхати3) нюхати, понюхати4) вдихати носом (через ніс)5) чути (носом), відчувати запахto sniff smth. burning — відчувати запах горілого
6) перен. відчувати, підозріватиto sniff treason — підозрівати (учувати) зраду
7) розм. вживати спиртне, прикладатися до пляшки* * *I [snif] n1) сопіння; шмигання носом2) фиркання, хмикання3) вдих, втягування носомII [snif] v1) сопіти; чмихати носом2) фиркати, хмикати3) нюхати, понюхати; обнюхувати, принюхуватися4) вдихати (носом, через ніс)5) відчувати, чути, чуяти ( носом); чуяти, відчувати, підозрювати; рознюхувати, винюхувати; знаходити ( sniff out)6) (at) нехтувати ( чим-небудь)7) втягувати через ніс, нюхати (наркотики, ліки; sniff up)8) cл. вживати спиртне
См. также в других словарях:
чути — чу/ю, чу/єш, недок. 1) перех. Сприймати за допомогою органів слуху які небудь звуки. || у знач. вставн. сл. Чується. 2) неперех. Мати слух. 3) перех. Мати які небудь дані, відомості про кого , що небудь, знати про кого небудь із розмов, чуток і т … Український тлумачний словник
чути — [чу/тие] чу/йу, чу/йеиш … Орфоепічний словник української мови
чути — I (сприймати за допомогою органів слуху), у[в]чувати, дочувати, почувати Пор. почути I II ▶ див. відчувати 1), відчувати 2), дізнаватися 1) … Словник синонімів української мови
чути — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
чути, чуяти — (да) чувствам; (да) чувам; (да) усещам … Църковнославянски речник
Лун-Вож-Чути — Характеристика Длина 29 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток Устье Чуть · Местоположение … Википедия
Вой-Вож (приток Чути) — У этого термина существуют и другие значения, см. Вой Вож (значения). Вой Вож Характеристика Длина 18 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток Уст … Википедия
Изъёль (приток Чути) — У этого термина существуют и другие значения, см. Изъёль. Изъёль Характеристика Длина 10 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток … Википедия
Новые Чути — 423945, Татарстан Республики, Бавлинского … Населённые пункты и индексы России
Ухта — Город Ухта коми Уква Герб … Википедия
недочувати — а/ю, а/єш, недок., недочу/ти, у/ю, у/єш, док. 1) тільки недок., неперех.Погано чути, бути глухуватим. 2) перех. і без додатка. Погано чути сказане, не чути всього … Український тлумачний словник
